МАНТО́, невідм., сер. Широке жіноче пальто, переважно хутряне. В цю мить двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі він бачить в розкішному котиковому манто молоду жінку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206); Стояла жінка.. в червоному драповому манто (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 31).
МАНТО
Тлумачення слова