МАНСА́РДА, и, жін. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною. Їхнім приміщенням була мансарда — низенька кімнатка на горищі, під самісіньким дахом (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 64); Дивовижне місто [Париж], на один поверх вище за всі інші бачені Михайлом міста, бо тут кожен будинок мав неодмінно мансарду (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 42).
МАНСАРДА
Тлумачення слова