МАНО́МЕТР, а, чол.
1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. Гуде огонь, грає котел.., а на версі машини манометр зробив перши 1 оборот, (Іван Франко, III, 1950, 328); Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Потому пустив пару в свисток (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); Стрілки манометрів показують тиск пари в котлі і повітря в гальмовій системі (Наука і життя, 6, 1960, 40).
2. спец. Прилад для вимірювання тиску рідини в судинах та порожнинах живого організму. Ртутний манометр; Оптичний манометр.