МАНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький. Дивились, молились Старі мої. А сердешне Неначе благає: Випручало рученята Й до їх простягає Манюсінькі… (Тарас Шевченко, I, 1951, 313); Ще була вона, Наталочка, зовсім, зовсім маленькою, ну просто манюсінькою і придумувала казки (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 176); Ліворуч манюсінька смужка Дніпра (Олександр Довженко, III, 1960, 105).
МАНЮСІНЬКИЙ
Тлумачення слова