МАНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малісінький. Манісінька ручка.. повертав ключ (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 244); Івась підніс бабусі зайченя, поставивши його на долоні. — Справді зайченятко, ти диви! І гарнесеньке яке та манісіньке (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 77).
МАНІСІНЬКИЙ
Тлумачення слова