МАНІРИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно: маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикривав рота хустинкою, ніби їй п’ятнадцятий рік щойно пішов (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 198); — Чи я ж не принадна? — манірячись, поспитала Настя-Дарина (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 365);
// Примушувати себе довго просити (до столу тощо). Його хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила, Та дещиця і в нас у рюкзаках була, Тож, не манірячись, ми сіли до стола (Максим Рильський, Сад.., 1955, 56).
МАНІРИТИСЯ
Тлумачення слова