МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також масова вулична процесія з цією метою. У Києві 16 березня 1917 р. в «день свята революції» відбулась величезна маніфестація, під час якої поряд чіз загальнодемократичними вимогами висувались вимоги свободи для України та інших народів (Історія УРСР, II, 1957, 31); Яресько пригадав Севастополь.., братання з французькими матросами, бурхливі маніфестації.., йшли вони тоді до порту з піснями (Олесь Гончар, II, 1959, 201).
2. чого, перен. Вияв, свідчення чого-небудь. Виступи радянських письменників.. на конгресах миру перетворювалися в маніфестацію відданості й любові до Радянського Союзу, готовності до кінця боротися проти імперіалістичної реакції (Радянське літературознавство, 5, 1957, 89).