МАНЕВРУВАННЯ

МАНЕВРУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням маневрувати. Нестачу зброї партизани намагалися перекрити несподіваними наскоками, затопленням ініціативи бою і вмілим маневруванням (Петро Панч, I, 1956, 322); Боротьба проти союзного імперіалізму не може означати принципіальної відмови від тактики поступок як засобів стратегічного маневрування (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 41); Всі ці турботи нагадували велику битву, де було маневрування технікою в гігантських, державних масштабах (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 465).