МАНЕ́ВРЕНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до маневрений 2. Своєю бойовою могутністю, маневреністю й здатністю до самостійних дій вони [бронетанкові війська] тепер значно перевершують частини та з’єднання періоду Великої Вітчизняної війни (Радянська Україна, 8.IX 1957, 1); Автомобіль має досить велику швидкість і відрізняється від пароплавів та поїздів більшою маневреністю й меншою прив’язаністю до тієї чи іншої дороги (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 3).
МАНЕВРЕНІСТЬ
Тлумачення слова