МАНДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Іти швидко, поспішати. Я п’ять грошей розміняю, десять пожичаю [позичаю]. На Вкраїні дівчинонька — до неї манджаю (Павло Чубинський, V, 1874, 1125); Була десята.. До своїх діл давно усяк уже манджав (Іван Франко, XI, 1952, 489).
МАНДЖАТИ
Тлумачення слова