МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300).
МАНДРИКА
Тлумачення слова