МАНДРІ́ВОЧКА, и, жін. Пестл. до мандрівка. Мандрівочка — рідна тіточка (Номис, 1864, № 11030); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне (Українські народні ліричні пісні, 1958, 70).
МАНДРІВОЧКА
Тлумачення слова