МАНДРІ́ВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до мандрівник. Безлячно піду по новому шляху, У мандрівницьку вдягтись одежу (Павло Грабовський, I, 1959, 553); Доля мандрівницька нам сприяла І добру хату на нічліг послала (Максим Рильський, Зграя.., 1960, 31).
МАНДРІВНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова