МАНДОЛІ́НА, и, жін. Струнний щипковий музичний інструмент з овальним корпусом та чотирма парами струн, на якому грають медіатором. Од музики стогнуть стіни, Грають арфи й мандоліни, І посереду громади Легкий танець водять лади (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 182); А як стихли під балконом Любі гуки мандоліни, До Бертольда полетіла Квітка з рожі від дівчини (Леся Українка, I, 1951, 372); В порту бриніли тремтячим дзвоном мандоліни італійських моряків (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 68).
МАНДОЛІНА
Тлумачення слова