МАМІ́Й, я, чол., ірон. Розпещений, виніжений син. — Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний, I, 1954, 245); Дем’янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. «От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 163).
МАМІЙ
Тлумачення слова