МАЛОРУХЛИВИЙ

МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який рухається повільно; повільний. Вона старалася, але ніяк не могла уявити собі лагідну, малорухливу тьотю Пашу на полі бою, під мінометним вогнем (Семен Журахович, Опов., 1956, 125); На суші тритони дуже незграбні, рухаються повільно, тому тут поживу їх становлять так само малорухливі тварини (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 28);
//  Недостатньо рухливий. У жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя, .. з’являються надмірне жировідкладення, подагричні та інші розлади (Фізичне виховання жінки, 1954, 31);
//  Який характеризується незначним рухом. Лише смеркало, поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398).