МАЛОМО́ВНИЙ, а, е. Який не любить багато говорити; мовчазний, небалакучий. Маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (Іван Франко, I, 1955, 343); Ліс, тайга зробили цей народ [комі] понурим, замкнутим, маломовним, навчивши бути твердим, витривалим, хоробрим (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 59).
МАЛОМОВНИЙ
Тлумачення слова