МАЛОМІ́ЦНИ́Й, міцна, міцне.
1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). Мідь у чистому вигляді — маломіцний матеріал (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 43).
2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.). Основне завдання партії і Радянської влади повинно бути зосереджене на сприянні маломіцному і середняцькому селянству в їх господарському відродженні шляхом кооперування і колективізації (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 235); Маломіцне господарство.