МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Похорон був малолюдним (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 19);
// Такий, де живе небагато людей. Віщав [дзвін] навколо кожній хаті Про бідні виручкою дні В тій малолюдній, небагатій, У тихій нашій стороні (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 213).
МАЛОЛЮДНИЙ
Тлумачення слова