МАЛОГРА́МОТНИЙ, а, е.
1. Який не вміє добре читати й писати, мало знає. — Де вже нам! — казали передні, — ми люди малограмотні або й зовсім неграмотні: куди нам полічити отаку силу! (Степан Васильченко, I, 1959, 69); [Тарас:] Значить, ви малограмотний ще чоловік, ..а вам вже пора навчитись добре читати… (Олександр Корнійчук, I, 1955, 170);
// Погано обізнаний у певній галузі знань. Технічно малограмотна людина.
2. Написаний, виконаний з помилками, без належних знань. Малограмотний твір.