МАЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок.
1. Накладати на своє обличчя грим, фарбу. Червоніла як калина, хоть не малювалась (Словник Грінченка); Дівчата так малюються, неначе На продаж їх.. поведуть (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 15).
2. Виділятися своїми обрисами на фоні чогось; вимальовуватися. Чорні брови ясно малювались на рівному лобі під червоним пружком хустки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 122); Згасли відблиски на небі, пощезли й тіні, й невиразно малюються на темному тлі чорні стовбури (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 88);
// перен. Виражатися, виявлятися назовні; ставати помітним (про думки, почуття тощо). Щира радість малювалася на лиці старого (Іван Франко, VII, 1951, 320); На його обличчі малювався страх і заклопотання (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 41).
3. перен. Поставати в уяві; уявлятися. Ще поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282); Малюється в уяві купальська ніч: став, тихий плескіт води, вінки з тремтячими свічками, співи дівочі (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 23); Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 205).
4. Пас. до малювати 1—3. Дуже мені подобалось Ваше [М. Коцюбинського] «Дорогою ціною». Найбільше всього перша частина, де так правдиво малюється гірка доля кріпацька (Панас Мирний, V, 1955, 409); В історичних джерелах Максим Залізняк малюється енергійним, відважним, талановитим організатором (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 96).