МАЛЮ́К, а, чол., розм. Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Іван Франко, VI, 1951, 199); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 183);
// Молодший школяр. Старшокласники йшли поважно, про щось перемовляючись, а малюки ідуть-ідуть та й спиняться, посперечаються або заведуть якусь гру і вже тільки згодом, опам’ятавшись, кинуться бігцем до школи (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 156).
МАЛЮК
Тлумачення слова