МАЛЬОВНИ́ЧІСТЬ, чості, жін. Абстр. ім. до мальовничий. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Олесь Гончар, III, 1959, 173); Змальовуючи картини природи, письменник [П. Мирний] засобом порівнянь досягає великої їх мальовничості (Українська література, 9 клас, 1957, 58).
МАЛЬОВНИЧІСТЬ
Тлумачення слова