МАЛЯРИК 1, а, чол. Пестл. до маляр. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Павло Чубинський, V, 1874, 313).
МАЛЯРИК 2, а, чол., розм. Людина, що хворіє на малярію. Якщо в 1960 році на земній кулі було зареєстровано понад 100 мільйонів нових маляриків, то в Радянському Союзі — близько 360 чоловік, і то переважно з числа мешканців вздовж наших південних кордонів (Хлібороб України, 1, 1964, 40).