МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн.
1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка, III, 1952, 670); Немов горобці, обліпила тин малеча (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113);
// розм. Молодші школярі. Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 71).
2. Малята тварин. — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Олесь Донченко, II, 1956, 298).