МА́КОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мак. Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите (Тарас Шевченко, I, 1951, 348); Над майданом, засипаним людьми, як маковим зерном, сяє сонце, аж сліпить (Петро Панч, В дорозі, 1959, 34);
// Одержаний із маку. Макова олія;
// З маком. Маковий пиріжок.
♦ На макове зерно (зернятко і т. ін.) — дуже мало, трошечки. — А тепла у старім серці на макове зерно… (Панас Мирний, II, 1954, 101); — В його правди нема ні на макове зернятко! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 344).
2. у знач. ім. макові, вих, мн. Родина дводольних трав’янистих рослин, до якої належать мак, чистотіл і т. ін.
3. розм. Який має колір червоної квітки маку. Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 223).