МАКІВНИ́К, а, чол.
1. Коржик із маком та медом. — Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене же є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319); — Нам не треба пампушок, медяників.. маківників та всяких там пундиків! (Олександр Довженко, I, 1958, 219);
// Довгий листковий пиріг із маком; струдель.
2. Цукерка з маку.