МАХОНУ́ТИ, ну, неш, док., розм. Підсил. до махнути 1, 2. Одного із таких джигунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці, що він зарився по самі п’яти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 155); — Позалатував деякі дірки в канцелярії та й махонув на Великий Фонтан до своїх, — сказав Навроцький (Нечуй-Левицький, V, 1966, 251).
МАХОНУТИ
Тлумачення слова