МА́ХОМ, присл., розм. Дуже швидко, умить. Прийшло махом — пішло прахом (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 213); І перших Філа, Тамариса На землю махом поваляв [Тури] (Іван Котляревський, I, 1952, 284); Сахно.. відштовхнулася від педалі й махом кинулася назад через борт (Юрій Смолич, I, 1958, 99).
МАХОМ
Тлумачення слова