МАЄ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатий 1; заможний. Брати Калиповичі — заможні, ба навіть дуже маєтні люди (Іван Франко, VI, 1951, 203); Біля порога він зупинив людей. — Гу-у, — вигукував, як маєтний господар. — Касю, винеси коновку води! (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 14).
МАЄТНИЙ
Тлумачення слова