МАЄСТА́Т, у, чол., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (Іван Франко, VII, 1951, 149); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Леся Українка, II, 1951, 531).
МАЄСТАТ
Тлумачення слова