МАГНЕ́ТО, невідм., сер. Електромагнітний генератор для утворення іскри, що запалює пальну суміш у двигунах внутрішнього згоряння. Генератори, в яких магнітне поле утворене стальними магнітами, називаються магнето (Фізика, II, 1957, 163); Михайло оглянув мотор,.. перевірив магнето (Микола Зарудний, Світло, 1961, 74).
МАГНЕТО
Тлумачення слова