МАГІСТЕРСЬКИЙ

МАГІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до магістр, магістер 2; належний магістрові. Магістерський титул.

МАГІСТЕ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до магістра (у 1 знач.). Після закінчення Лазаревського інституту [1892 р.] він [А. Кримський] був залишений при ньому для підготовки до магістерського екзамену (Вітчизна, 1, 1961, 165); У 1891 році Фаворський блискуче захистив магістерську дисертацію про однозаміщені ацетиленові вуглеводні (Наука і життя, 3, 1960, 27).