МАЦЕРА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм’якшення або розпад на окремі структурні елементи. Утворилося кам’яне вугілля внаслідок мацерації з допомогою мікроорганізмів у воді з решток рослин (Курс загальної геології, 1947, 125); Найкраще можна вивчити будову тієї чи іншої тканини, ізолювавши її шляхом мацерації від інших тканин (Практикум з анатомії рослин, 1955, 117).
МАЦЕРАЦІЯ
Тлумачення слова