М’ЯСОРУ́БКА, и, жін.
1. Ручна машинка або спеціальна машина для розмелювання м’яса на фарш. Особливо старанно треба мити м’ясорубку, бо залишки м’яса на її стінках псуються і, потрапляючи в фарш, можуть спричинити шлунково-кишкові захворювання (Українські страви, 1957, 32); Працю продавців полегшує електрична м’ясорубка для приготування фаршу (Вечірній Київ, 11.III 1957, 1); * У порівняннях. Усім своїм єством він зненавидів війну, що перемелювала, як у м’ясорубці, тисячі молодих здорових людей (Радянське літературознавство, 2, 1957, 23).
2. перен. Про війну, битву або місце кривавого бою. — Я думаю, що взагалі, сидячи десь у пухкому кріслі з сигарою в зубах, легко уявити себе господарем світу. Що тут такого? Взяти й кинути в м’ясорубку мільйон чи десять мільйонів простого народу… Хай гниють в окопах, хай конають в шпиталях, а мені що? (Олесь Гончар, III, 1959, 420).