ЛИЗОБЛЮ́Д, а, чол., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник. В очах [старшого ватаги] спалахнув мстивий вогник. — А, лизоблюд, охоронець його світлості Яреми проклятого. Злазь! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 292).
ЛИЗОБЛЮД
Тлумачення слова