ЛИ́ЖНИК, а, чол. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. — Тарасе Демидовичу! Та ви ж — справжній лижник! (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 302); Низка лижників з’явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 287);
// Боєць, засобом пересування якого є лижі. Лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі, яка хотіла прорватися на південь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 502).
ЛИЖНИК
Тлумачення слова