ЛИСКУЧИЙ

ЛИСКУ́ЧИЙ, а, е, чим, від чого і без додатка. Який має лиск. Хороший з лиця, .. з чорним лискучим усом, він був перший красень на селі… (Панас Мирний, I, 1949, 213); Повз вікна пропливає лискучий від поту рудий круп жеребця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65); Велосипед під нею був неначе і не її, лискучий нікелем та з сіткою над колесами (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).