ЛИСІ́ТИ, ію, ієш, недок.
1. Ставати лисим (у 2 знач.). Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям (Панас Мирний, III, 1954, 160); Ясько давно помер. А я, сивий, ще й лисію… (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224).
2. Виднітися лисиною (у 2 знач.). Де-не-де темніли балки, лисіли оголені вітром горби (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 53).