ЛИХВА́, лихви, жін., заст.
1. Процент. У нього було троха грошей, і він .. позичав хлопам на лихву (Іван Франко, III, 1950, 44); Танасій, щоправда, не менший багатир за Івана, але він на лихву ніколи грошей не позичав (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 219).
♦ З лихвою — з надлишком. Ці витрачені на купання двадцять хвилин з лихвою окупляться вночі, коли доведеться йти одноманітною, вкритою курявою, дорогою (Вадим Собко, Кавказ, 1956, 23); Безумовно, зрошення потребує додаткових затрат, але вони з лихвою окупаються врожаями (Хлібороб України, 12, 1963, 16).
2. Те саме, що лихварство. — Чому ви жодним словом не згадали.. про страшну лихву по селах, про безробіття, голод? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 167); — Князь дуже дивується, .. що за таку малу частину свого майна править боярин Рогдай у заставу всю волость довжника [боржника]. Це лихва, князь лихварів не любить (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 124).