ЛИХОРАДКА

ЛИХОРА́ДКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що гарячка 1. Вона тряслася в лихорадці, її очі блищали, уста були майже зовсім білі і потріскані від гарячки (Іван Франко, I, 1955, 85); — Тільки він утік, я, як опечений, вискочив з-під стола… лихорадка так мене й б’є! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 295);  * Образно. Ті руки, що в смертельну лихорадку Повергли світ старий вогнем, свинцем, Свободі на Збручі поклали кладку (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 102).