ЛИЦЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 318).
ЛИЦЮВАТИ 2, ює, недок., неперех., діал. Личити. Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (Іван Франко, III, 1950, 414); Туга за минулим і старим не лицює молоді (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 261).