ЛИ́ЧАНИЙ, а, е. Зробл. з лика. На одному кінці мотузка було прив’язано камінь, ..на другому, зовнішньому, — личаний квач (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138);
// перен. Схожий на лико. Його сині очі під личаними віями засяяли хитро й лагідно (Степан Васильченко, II, 1959, 80).
ЛИЧАНИЙ
Тлумачення слова