ЛИЦЕМІ́Р, а, чол. Лицемірна людина. По закону апостола Ви любите брата! Суеслови, лицеміри, Господом прокляті (Тарас Шевченко, I, 1963, 327); Ленін виставив до ганебного стовпа Троцького, назвавши його Іудушкою. Ленін зірвав маску з цього дворушника і лицеміра (Ленін, Коротка біографія, 1955, 113).
ЛИЦЕМІР
Тлумачення слова