ЛУЖО́К, жка, чол. Зменш.-пестл. до луг 1. По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); На лужок, на грядку вибігло телятко (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 24); Стежки забігали аж у зелений вербовий лужок (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 148).
ЛУЖОК
Тлумачення слова