ЛУСКОТІ́ТИ, тить, недок. Підсил. до лускати. [Степан:] Ніби чуєш, що й кістки в тобі починають лускотіти, неначе почувають, що ось-ось прийде їм робота… (Марко Кропивницький, II, 1958, 44); Пісні співає молодь… Аж заслухаються всі біля хати. Тільки насіння лускотить (Андрій Головко, II, 1957, 402).
ЛУСКОТІТИ
Тлумачення слова