ЛУ́ПАННЯ, я, сер., фам. Дія за значенням лупати. Пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 257).
ЛУПА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лупати. У слюсарні біля Домсової фабрики пищать і свищуть циркулярки, острячи [гострячи] знаряди до лупання каменю (Іван Франко, VIII, 1952, 400).