ЛУ́ПА, и, жін. Оптичний прилад, який являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей. Ткачі по черзі дають роботу на розгляд.. Конторщик [конторник] розглядає з лупою і циркулем (Леся Українка, IV, 1954, 210); Мічурін показав на професора Карташова, що схилився з лупою над гербаріями (Олександр Довженко, I, 1958, 491).
ЛУПА́, и, жін.
1. Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. При випадінні волосся і при лупі з свербінням шкіри на голові разів три на тиждень миють голову в міцному відварі з суміші листків кропиви.. і листків підбілу (Лікарські рослини.., 1958, 122); Вона помітила у волоссі білі порошинки лупи (Олесь Донченко, II, 1956, 275).
2. діал. Лузга (у 1 знач.). — Менше мудруйте біля крупорушки і драча.., щоб менше сипалося людське зерно у вашу лупу (Михайло Стельмах, I, 1962, 121).