ЛУНКОУТВО́РЮВАЧ, а, чол., с. г. Знаряддя, за допомогою якого роблять лунки для сівби або саджання рослин. При роботі лункоутворювача, який прикріплюється ззаду плуга при оранці, на поверхні ріллі утворюються лунки ромбоподібної форми (Хлібороб України, 8, 1963, 26).
ЛУНКОУТВОРЮВАЧ
Тлумачення слова