ЛУНКА 1, и, жін. Невелика заглибина в чому-небудь. Жолуді дуба доцільно висівати в лунки (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 245); Він зробив круг яблуньки гарну лунку, полив її з відра (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 559);
// розм. Заглиблення в щелепній кістці, де міститься корінь зуба; альвеола. Зуби [у лускатих плазунів] зростаються з краєм щелепи і ніколи не сидять у лунках (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 86).
ЛУНКА 2, и, жін.
1. Молюск роду черевоногих з напівкруглою черепашкою, що живе в прісних і солонуватих водах.
2. Метелик — шкідник лісів, з сріблясто-сірими крилами, у верхній частині яких є великі жовті плями. Є й інші небезпечні первинні шкідники лісів, наприклад, кільчастий шовкопряд, соснова совка, ..лунка срібляста (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 139).